Притча о грязной одежде

притча о грязной одежде

Грязные вещи лежали в корзине для белья. Некоторые из них здесь были не в первый раз, поэтому чувствовали себя совершенно спокойно, дожидаясь, когда хозяйка отправит их в стиральную машину, чтобы после не очень приятной, но необходимой процедуры, быть поглаженными  и положенными в шкаф. 

Шкаф был хорошим местом, там было тепло и тихо. Никто не обольёт тебя кетчупом, не заставит идти под дождём, не будет пачкать и марать без всякой на то причины. Там в шкафу было хорошо, ибо все были чистыми и выглаженными. Каждая вещь из хозяйского гардероба хотела поскорее попасть в шкаф и наслаждаться там жизнью. В ожидании этого момента, вся одежда проводила время в шумных беседах и дискуссиях, затихая лишь на время, когда хозяйка заходила в ванную комнату. 

Все находящиеся в корзине затихали и прислушивались, надеясь, что сейчас их достанут и отправят в стиральную машину. Иногда хозяйка делала это, выбирая из корзины «избранные» вещи, а иногда добавляла в корзину новые. Эти манипуляции добавляли новые разговоры среди вещей и заметное оживление в дискуссиях. Так проходило время в корзине для грязного белья…

Но однажды, во время очередной дискуссии, грязная одежда спохватилась – уж очень давно не заходила хозяйка, не приносила новое-грязное бельё, не добавляла в корзину и не отбирала для стирки. Это произвело некий переполох среди находящегося там белья. Никто не мог вспомнить, когда это происходи в последний раз. Когда все это поняли, время начало тянуться необычайно медленно, каждый посторонний шум, стук или движение вне, воспринималось, как напоминание хозяйки о себе. Пошли разговоры о том, что хозяйка разгневалась на одежду, за то, что она такая грязная, что отказывается не то что приходить, но и иметь какие-либо отношения с грязной одеждой. Начали появляться нелепые слухи, подкрепляемые свидетельствами сторожил, которые рассказывали невероятные истории своих отношений с хозяйкой.

Кто-то вспомнил слова хозяйки, утверждавшей, что в шкаф никто нечистый не войдёт…

Эти слова вызвали бурю эмоций у всех, находящихся в корзине, у некоторых началась настоящая паника. Каждый начал себя внимательно осматривать, чтобы оценить степень грязноты и понять, чем это ему грозит. Многие, к великой своей радости, обнаружили, что грязных мест было не так много на них, это их немного упокоило. Они стали с опаской относится к тем, кто был загрязнён более них, убеждая их, что если они не станут, хотя бы, похожими на большинство, им не видать места в шкафе, хозяйка не потерпит такого отношения к себе и к её труду. 

Больше всего досталось грязным носкам и нижнему белью, от которых ещё и попахивало неприятно, кроме наличия сильно загрязнённых мест. Им припоминали соприкосновение с самими грязными частями тела, а носкам было поставлено на вид и хождение по грязному полу. Им был выдвинут ультиматум, что если они не сделают что-то с собой, то их исключат из корзины, чтобы хозяйка не подумала, что они имеют между собой что-то общее. В итоге, самые грязные вещи были отделены в дальний угол корзины для «очищения».

«Заправлял» в корзине свитер, который был выбран всеми присутствующими в корзине за очень опрятный внешний вид. Он часто рассказывал, как ему это удалось в его жизни. Он учил всех присутствующих, как нужно избегать застолий, на которых есть огромная опасность быть облитым и замаранным. Как не оказаться в тех местах, где наибольшая вероятность быть запачканным, как, увидев на себе тёмные пятнышки, самостоятельно, не дожидаясь реакции хозяйки, делать их незаметными для окружающих.

Носки попытались возразить, говоря о том, что хозяйка сама «управляет» ими, заходя в грязные места, там невозможно остаться чистыми. Свитер возразил, убеждая, что хозяйка никогда не додумается ходить в такие места, что это они сами их выбирают, в виду своей наследственности. С таким «характером», им трудно получить место в шкафе, нужно срочно что-то делать с собой. Носки приуныли, ибо не могли с собой ничего поделать. За них попробовали заступиться трусы, объясняя, что хозяйка добрая и обязательно сама всех выстирает перед тем, как поместить в шкаф, поэтому она и сказала, что нечистым нет места в шкафе. Они рассказали, как впервые увидели себя грязными и очень были опечалены, но хозяйка с огромной заботой поместила их в стиральную машину и они стали чистыми. Трусы убеждали, что так будет и в этот раз.

Свитер обвинил трусы в обесценивании труда хозяйки. В поддержку свитера выступили и рубашки, поясняя, что коль был выстиран однажды, нужно всегда оставаться после этого чистым. Хозяйка не будет всякий раз тратиться на стиральный порошок из-за нашей невнимательности и не желания оставаться всегда чистыми. Таким не место не только в шкафу, но и в корзине для белья с ними находиться очень неприятно. Трусы утихли, понимая, что они в меньшинстве.

В корзине были выработаны определённые правила, по которым необходимо было определять своё состояние и степень загрязнённости. Кто превышал определённый лимит, должен был лишён места в корзине, и даже в шкафу, что, в принципе, считалось, автоматически применяемым хозяйкой, которая дала право, якобы, решать в корзине самой грязной одежде, кто отправится в шкаф, а кому туда путь закрыт. Было принято решение, что всем нужно до отправления в шкаф находиться только в корзине для грязного белья и никуда не отлучаться, чтобы не попасть в какую-нибудь грязную ситуацию. Поползли слухи, что корзина уже полностью наполнена и хозяйка уже ничего нового-грязного сюда класть не будет, следовательно, в шкаф отправятся только те, кто уже в корзине, кто правильно сделал, что оказался здесь, ибо все остальные будут просто уничтожены хозяйкой из-за полной загрязнённости. Большинство находящихся в корзине стали гордиться, что они сюда «пришли», они лучшие из всей одежды хозяйки.

Возгласы восхищения и самопрославления нарушили джинсы, «очнувшись», как будто от летаргического сна. Суть их выступления была в том, что мы призваны для того, чтобы быть использованными хозяйкой всегда и везде, а не лежать в корзине для грязного белья. Шкаф, наверное, хорошо, но джинсы не припомнят, чтобы там когда-нибудь лежали, обычно хозяйка после каждой стирки, снова активно их использовала в своей повседневной жизни. Джинсам это приносило радость и удовлетворение. Договорить им не дали, обвинив в том, что они никогда толком-то и не были выстираны, коль их тянет снова в грязные места и доставляет это удовольствие. Так настоящая одежда не будет себя вести!

Спор продолжается… Хозяйка в отпуске…

Хорошего дня и прекрасного настроение!

Евгений

Компания "АЛЬТАИР"

http://www.altair.net.ua/

Присоединяйтесь к нам:

Facebook

Google+

Вконтакте

Mail.ru

Foursquare

Odnoklassniki

Linkedin

Pinterest

Новые носочные автоматы BUSI GIOVANNI для производства спортивных носков

Новая модель носочного автомата фирмы BUSI GIOVANNI для производства специальных спортивных носков для активных видов спорта

Машина IDEA Twin Layer итальянской фирмы-производителя вязального оборудования Бузи Джованни с возможностью вязания в цилиндре и в рип-шайбе, используется для производства уникальных носков для футбола, известных как носки-кенгуру, со специальным “карманом” для вставки щитков для защиты голени, производится для продажи в магазинах Бразилии, Аргентины и Испании - трех в мире наиболее “футбольных наций”.

Бразильская компания Penalty, специализирующаяся на производстве футбольной экипировки, предлагает по крайней мере три различных модели носков Kanguru для футбола с карманами для вставки щитков защиты голени на своем веб-сайте в магазине, работающем в этих трех странах. Например, носки, которые сделаны из смеси полипропилена и полиамида, можно найти в таких магазинах, как FutbolMania Jovic в Барселоне, городе, буквально помешанном на футболе.

Фирма Penalty описывает носки следующим образом: "Футбольные гетры с эксклюзивной технологией Penalty: имеют внутренний карман, который сохраняет голень в фиксированном положении, что освобождает от необходимости использования лямок и липучек. Носки имеют эластичные вставки-полосы из упругой растягивающейся пряжи и ножные браслеты, которые обеспечивают более легкую фиксацию. Плюшевый след и конструкция пятки призваны обеспечить максимальный комфорт, подходят для защиты от ударов и волдырей. Мягкий след, комфортная пятка и настоящие эластичные вставки.”

Michele Castagna, менеджер по маркетингу компании Busi Giovanni следующим образом прокомментировал данный проект: «Мы представили Idea Twin Layer на выставке FIMAST в 2009 году, и потребовалось время, чтобы проникнуть на рынок - но Бразилия кажется идеальным местом для начала, тем более, что в 2014 году в этой стране будет проводиться Кубок Мира. Мы надеемся, что другие ведущие спортивные бренды теперь начнут обращать внимание на нашу технологию.”

Тeхнология Twin Layer
Машина IDEA Twin Layer может производить футбольные носки со специальными “карманами” для вставки щитков для защиты голени, поскольку она способна связать два отдельных трикотажных полотна одновременно, соединяя их только там, где требуется.

Idea Twin Layer базируется на машине Busi Idea Terry 404 для производства плюша, и, вобрав в себя те же вязальные возможности, как и оригинальная модель, может производить двухслойные носки, или носки с двойным слоем в заданной области, с помощью игольного диска и специального запатентованного устройства, которое интегрировано в сам диск.

На Twin Layer имеется возможность вязания двух трикотажных полотен одновременно, одно внутри другого. Внешний носок производится обычным способом с помощью цилиндра, в то время как внутренний носок – с помощью игл в рип-шайбе

 

Метод и технология вязания, используемая на Twin Layer также дают возможность использовать пряжу различного вида, из волокон разного типа, для внутренней и наружной части носка, которая может открыть новые возможности в области технологий производства спортивных носков. Двухслойная структура может быть воплощена на всей поверхности изделия. В этом случае два полотна соединены на бортике, пятке и мыске, что предотвращает скольжение внутреннего слоя по отношению к внешнему.

Другой возможностью Idea Twin Layer является создание усиленной зоны с двойным слоем, имеющей любую желаемую форму, которая может быть воплощена в любой части голени или ступни. На всех доступных диаметрах машины можно установить опцию Rimaglio, которая сделает возможным производство носков с автоматической зашивкой мыска по технологии «петля в петлю" (классическая кетлевка).

Более подробную информацию Вы можете получить по телефону +044-392-85-14 у нашего менеджера Алексея.

Удачи Вам,

Евгений Компанец

Компания "АЛЬТАИР"

www.altair.net.ua

Присоединяйтесь к нам:

Facebook

Google+

Вконтакте

Mail.ru

Foursquare

Odnoklassniki

Linkedin

Pinterest

Как возникла жаккардовая этикетка

Жаккардовое ткачество: история и современность

История изобретения жаккарда

Название жаккардовой ткани произошло от имени изобретателя Жозефа Марии Жаккара, который в 1801 году изобрел жаккардовый ткацкий станок. Благодаря этому французскому изобретателю стало возможно изготовление жаккардовой ткани в промышленных масштабах. Это изобретение позволило ткать уникальные узоры на ткани и фактурную тесьму, которая украшает текстильные изделия и одежду и делает их элегантными и своеобразными.

Жаккардовый ткацкий станок даёт возможность при образовании зева раздельно управлять перемещением каждой нити или небольшой группы нитей основы и вырабатывать ткани, раппорт которых состоит из большого числа нитей различного цвета, состава и плотности.

Жаккардовое ткачество основано на повторяющемся раппорте переплетения, — это позволяет ткать сложные и точные элементы на тканном полотне, вплоть до изготовления тканых картин высокой точности.

При помощи жаккардовой машины можно изготовлять узорчатые платьевые и декоративные ткани, ковры, скатерти и др. Своеобразный рельефный рисунок, который получается в результате сложного переплетения на плотной ткани, напоминает гобелен. Чем толще нити, применяемые в переплетении, тем прочнее ткань.

Преимущества использования жаккарда

Жаккардовые ткани прочны и долговечны, слабо растягиваются и практически не истираются, хорошо сохраняют окраску, слабо подвержены влиянию перепадов температур. Жаккард — одна из дорогостоящих тканей, так как её производство трудозатратно.

Знаете ли Вы, что одна из разновидностей жаккардовой ленты нередко используется как собачий ошейник. Данная лента способна превратить ошейник в модное дополнение имиджа владельца собаки.

Жаккардовые ткани

Жаккардовая ткань

Пряжа и нити для выработки жаккардовых тканей могут состоять как из натуральных (хлопчатобумажных, льняных, шерстяных, шёлковых), так и из химических текстильных волокон (полиэстеровое волокно). Также, по волокнистому составу, пряжа может быть смешанной (содержать в своём составе смесь различных волокон), а нити комбинированными, то есть состоять из нитей разного волокнистого состава. При всем разнообразии современных технологий, большинство жаккардовых тканей делаются в трех основных видах плетения:

- "Саржа" ("Taffeta")
- "Атлас" ("Satin")
- "Дамаск"("High definition")

Саржа (taffeta), как переплетение, имеет равное количество «верхних стежков» (направленных вверх) и «нижних стежков» (направленных вниз), которые формируют четкое, а также более жесткое и текстурированное переплетение ткани, чем к примеру при плетении атлас. В сарже нити утка и основы переплетаются поочередно, производя шахматный эффект плотного ткацкого переплетения.

Саржа очень мягкая и гладкая на ощупь, и для нее характерно тусклое мерцание. Переплетение саржи может изменяться в зависимости от того, с какой целью она используется и какие волокна содержит эта ткань. Очень часто саржу называют мраморным переплетением. На сегодняшний день саржа является  самой распространенной технологией плетения и используется, в основном, для недорогих изделий.

Интересно!
Термин «taffeta» происходит от персидских слов «витой» и «тканый», что дает основание предполагать — вероятно саржа пришла из Персии. Люди знали технологию плетения тафты на протяжении многих веков. Документы свидетельствуют, что эта ткань и тесьма использовались еще в средневековой Европе. Япония, Индия и Иран также имеют собственную историю производства тафты, которая первоначально выполнялась на ручных ткацких станках. 

При плетении Атлас (сатин) используется более тонкая нить, что позволяет в конечном итоге имеет блестящую, гладкую поверхность сотканного изделия. Атлас является более дорогим по исполнению. Лицевая сторона изделий атласного плетения имеет характерный блеск и шелковистую поверхность.

Атлас (сатин)

Обратите внимание, что атлас и тафта — это два совершенно разных вида тканей. Тафта и атлас могут быть похожи на первый взгляд или на фотографиях, но при ближайшем внимательном рассмотрении обнаруживаются различия в их переплетении, а также различие текстуры и драпировки этих видов плетения ткани.

Дамаск (high definition или высокое разрешение). В данном плетении используются очень тонкие нити и плетение получается очень плотное. Именно плотность плетения дамаска дает высокое разрешение (точность в деталях)  рисунка ткани.

Этикетки и другие изделия из дамаска выглядят дорогостоящими, но при этом они значительно тоньше по толщине, нежели атласная изделия. Несмотря на свою плотность плетения, изделия плетения дамаск очень мягкие и приятные на ощупь.

Дамаск

Использование жаккарда в легкой промышленности

Жаккардовая ткань широко используется для пошива столового и постельного белья, штор, одежды, чехлов для матрасов и автомобильных сидений, а также для оббивки мягкой мебели, при изготовлении слингов, галстуков и многого другого.

В жаккардовом ткачестве применяются графические, абстрактные и растительные орнаменты, причем некоторые из типов жаккардовой продукции имеют рисунок, который идеально подходит для визуализации торговой марки изделий. 

Жаккардовые этикетки

Именно благодаря жаккардовому ткачеству современные производители легкой промышленности имеют возможность украшать свои изделия такими фирменными элементами идентификации, как тканые этикетки, шевроны, жаккардовые ленты и тесьмы.

Жаккардовые этикетки для детской одежды

Жаккардовые (тканые) этикетки используются практически всеми серьезными мировыми и в т.ч. украинскими производителями одежды для «фирменной» идентификации своих изделий. Тканые этикетки считаются “лицом” продукции, т.к. на них обычно наносят логотип и другие визуальны элементы бренда или торговой марки изделия.

Если Вы заинтересовались в применении жаккардовых этикеток для Ваших изделий, просто звоните нам по телефону +044-392-85-14 и получите бесплатные образцы жаккардовых этикеток, а также подробную информацию о том, как подобрать жаккардовую этикетку именно для Вашей продукции.

Удачи Вам,

Евгений Компанец

Компания "АЛЬТАИР"

www.altair.net.ua

Присоединяйтесь к нам:

Facebook

Google+

Вконтакте

Mail.ru

Foursquare

Odnoklassniki

Linkedin

Pinterest

Перша джинсова етикетка

історія перших джинсів

Чий гардероб сьогодні обходиться без джинсів? Напевно, нічий.

Вони настільки різноманітні й різнопланові, що їх можна вдягти з діловим жакетом, піти в них на вечірку чи кіно, та навіть в похід у гори податися. Неможливо уявити, що людство могло залишитися без джинсів.

Джинсовий одяг вже більше 300 років служить людству вірою і правдою. Джинси швидко завоювали популярність у всьому світі, пройшовши довгий шлях від частини гардеробу для різноробочих і золотошукачів до культового одягу, лінії якого зараз випускає практично кожен популярний бренд. «Первістки» джинсів були дуже віддалено схожі на сучасні і мали назву «комбінезон». Зроблені вони були з коричневої парусини. 

Цікаво, що перші джинси коштували лише 1 долар 46 центів.

Спочатку джинси завоювали серця лісорубів, фермерів і ковбоїв завдяки своїй низькій вартості та міцності. А вже у період Другої світової війни джинси набули великої популярності і стали уніформою для американських військових, які служили в Європі.

Вже у 60-их роках минулого століття шукачі нової моди та дизайнери одягу побачили велике майбутнє джинсів і «джинсова кухня закипіла» .

“Джинсовий батько”

Батьком джинсового одягу став всесвітньо відомий Леві Страусс. В середині 50-х років 19-го століття з Баварії до Америки приїхав невідомий тоді торговець-емігрант Леві Страусс (Леб Страусс).

Він торгував галантерейними товарами та під час Золотої лихоманки в Каліфорнії постачав золотошукачам міцну бавовняну тканину. Страусс отримував тканину з французького міста Німа. Завдяки назві міста тканину тоді називали «serge de Nîmes», і звідси пішло в англійське слово «denim» - груба саржа. Страусс отримував цей полотняний матеріал і для практичності перефарбовував його в синій колір.

Пізніше Страусс почав завозити тканину з італійського порту Генуї, на ній був штамп «Genes», тому американці і стали звати вироби з цієї тканини “джинсами”. У 1850 році офіційно з'явився перший джинсовий бренд - Levi's, який став справжнім символом США. Перші “Лівайси” випускалися як робочий одяг та відразу ж стали популярними завдяки своїй міцності та практичності.

В 1880-их роках Леві Страусс став одноосібним представником джинсового ринку. За все своє життя він так і не надів джинси, що зайвий раз підкреслює, що соціальний статус джинсового одягу у той час був украй низький. До речі у перших джинсів була тільки одна задня кишеня, на якій була вистрочена особлива декоративна арка, запатентована Levi Strauss & Co.

У 1873 році Якоб Дейвіс, кравець з містечка Рено (штат Невада в США), відправив Страусу листа, в якому запропонував разом отримати патент на один дуже корисний винахід для “деніму” за умови розділити витрати, пов'язані з його отриманням. Дейвіс запропонував ставити на кути кишень джинсів металеві заклепки і тепер міцні штани з джинси служили набагато довше. Леві Страусс відчув, яке велике майбутнє стоїть за маленькими круглими заклепками, і відразу ж дав добро. Таким чином, 20 травня 1873 Стpаусс і Девіс були щасливими власниками патенту на джинси с заклепками, а їх “дітище” отримало п'ятикаpманний вигляд і мідні заклепки. Так з'явилися на світ сині джинси, якими ми знаємо їх сьогодні. З 1890 року технологія розміщення заклепок на джинсах стала загальним надбанням, але ім'я її авторів не забуто і по сей день.

Зростання популярності та конкуренція

Популярність джинсів збільшувалася з року в рік. Це призвело до появи нових виробників на ринку джинсового одягу. У штаті Філадельфія невідома компанія відкрила невелике виробництво джинсів з торговою маркою Wrangler. Вона зробила ставку на сільських жителів і не прогадала. Вже через кілька років бренд став настільки популярний серед сільського населення, що почав змагатися за кількістю продажів з колишнім монополістом Levi's. Наступними представниками джинсової промисловості стали Lee і Cooper. Ці марки вже робили акцент на міських жителів, ввівши джинси в повсякденну моду мегаполісів. Таким чином, у 60-их роках 20 століття в США почалася справжня війна за споживача між найбільшими виробниками джинсового одягу.

Модний бізнес

Популярність джинсового одягу по всьому світу росла, це призвело до того, що модні марки, які не мають свого великого виробництва в цьому сегменті ринку, так само зацікавилися джинсовим одягом. Зацікавилися настільки, що потіснили першопрохідців і засновників джинсової моди. Джинси стали предметом моди. Такий поворот речей був передбачуваним, але сталося це настільки швидко, що очікуваний успіх від виробництва джинсів значно перевищив всі очікування. Використовувалися нові тканини і вигадувалися нові фішки: потертості на колінах джинсів, нашивання стразів, додаткові кишені біля колін, типи шагових швів та багато чого іншого.

У 1934 році компанія Levi Strauss & Co випускає перші жіночі джинси Lady Levi's ®. Відтепер продукцію Levi's купують не тільки чоловіки, але і світські модниці. Нові джинси стають популярні в усьому світі не залежно від їх соціального стану, доходу, віку та національності покупців. Друга світова війна внесла свої корективи у зовнішній вигляд джинсів - заради економії металу і тканини виробник відмовився від зайвих елементів фурнітури (заклепок спереду, кишень для годинників та деяких ґудзиків). Щоб відрізнятися від інших марок, на фабриках Levi's знамениту арку ззаду малюють фарбою (вона стала офіційним символом бренду в 1943 році).

У 1936 році на правій задній кишені джинсів з'являється невелика червона етикетка з вишитим написом LEVI'S.

У другій половині 20-го століття Levi's впевнено переходить на світовий ринок. У 1967 році перші джинси Levi's з'являються на показах у Москві, Празі та Варшаві. Levi's швидко стає улюбленими джинсами неформальної молоді (хіпі, рокерів, панків) і взагалі символом бунтарського духу.

Джинси в СРСР

Вперше в СРСР побачили джинси під час Міжнародного фестивалю молоді та студентів, які проходив у 1958 році. Ця новинка припала до душі і “просунутій” радянській молоді.

Вже за часів Леоніда Ілліча джинси були центром моди, показником соціального статусу та обов'язковим атрибутом того часу. “Просунута” молодь чудово зналася на відмінностях фасонів і фірм, де саме і які джинси купувати, як вони труться. Розповідали легенди про джинси на яких при натиранні матеріалу дивним чином з'являлися знаки американського долару. Молодь відмінно знала де, в якому кольорі і кількості повинні бути заклепки у справжнього бренду. Якого фасону повинні були бути фірмові лейбли, як швидко визначити підробку від “фірми”.

Джинсова сучасність

Сучасні джинси - обов'язковий предмет гардероба будь-якої сучасної людини. Ціна на них може варіюватися від 20 доларів і досягати кількох десятків тисяч. Джинси - культова річ, яка по праву займає перші рядки популярності, продовжує тріумфальний хід, завойовуючи все нові сегменти модного ринку.
На сьогоднішній день ми маємо величезну кількість різних брендів джинсового одягу. Головне правильно підібрати фасон і комфортно себе в них відчувати. Так що сміливо експериментуйте, адже джинси завжди в тренді. Наприклад, існують випадки коли молодята вже не проти в джинсах і весілля відгуляти.

Цікаві факти про джинси

• У 1901 році на джинсах торгової марки Levi's вперше з'являється друга задня кишеня.
• В 1941 році змінився зовнішній вигляд джинсів — на вимогу американських ковбоїв була прибрана мідна заклепка, яка перебувала в області паху. Ця нещаслива деталь “розжарювалась” під час відпочинку біля багаття, що завдавало великих незручностей шанувальникам джинсового стилю.
• Американські громадяни вже давно вирішили проблему з тим, як правильно підібрати джинси по фігурі і розміру. Сьогодні можна прямо в магазині внести власні параметри в комп'ютер, який після обчислення повідомить покупця, що саме підійде йому більше всього, і відправить індивідуальне замовлення на фабрику. Через три тижні “персональні” джинси будуть готові і будуть коштувати лише на кілька доларів дорожче магазинної вартості.
• Найдорожчі джинси Levi's були куплені на аукціоні eBay 25 травня 2001. Вони коштували 46.532 долари і були зшиті більше ста років тому.
• Вчені Корнельського університету провели незвичайний експеримент. Вони зв'язали одну за однією кілька пар джинсів і підняли з їх допомогою півторатонний фургон Volvo на висоту 7 футів.
• Японські вчені разом з дизайнерами розробили джинси, що сповільнюють процес старіння тіла їх володаря. Фахівці з компанії Teijin Wow розробили джинси під кодовою назвою Amino. Ці джинси просочені амінокислотами, що сповільнюють процес старіння, зволожують шкіру та захищають її від бактерій. Дослідження показали, що ці джинси зберігають свою ефективність протягом як мінімум двох років. У магазини Японії вже поставили 40 000 пар джинсів, а також планують продажі аналогічних футболок.
• Ще одна версія появи джинсів родом із Франції. У 1750 році кравець Джон Хоке створив "Книгу зразків текстильної промисловості Франції", де були описані і зображені вісім моделей штанів, що сильно нагадують сучасні джинси.
• Тканина, з якої традиційно роблять джинси, називається "денім", що в буквальному перекладі з французької мови означає "з Німа". Секрет цього матеріалу полягає в особливому переплетенні ниток: зовнішні нитки пофарбовані у блакитний колір, а внутрішні - ні. Ця особливість дає можливість успішно маніпулювати з кольором джинсів і досягти "елегантної потертості", яка так приваблює шанувальників джинсового стилю. Не дарма не офіційне гасло багатьох джинсових торгових марок звучить приблизно так: "Чим довше їх носиш, тим краще вони виглядають".

Перша джинсова етикетка

Одна з найбільш пізнаваних етикеток у всьому світі, це етикетка джинсів Levi's. Всі напевно бачили її не раз, причому не тільки на джинсах. На етикетці Levi's завжди присутня назва компанії - Levi Strauss & Co та назва міста, де була компанія заснована — Сан-Франциско (США, штат Каліфорнія).

Сама етикетка була створена в 1886 році, через тринадцять років після початку виробництва джинсів. До цього джинси Levi's від інших джинсових штанів відрізняли тільки кишені укріплені заклепками.

Напевно Ви помітили на всіх етикетках Levi's зображення двох коней, що намагаються розірвати джинси. Коні тягнуть джинси в різні боки, але джинси залишаються цілими. Ця ілюстрація показує наскільки міцні джинси Levi's і як важко їх порвати. Емблема символізує високу якість пошиву і виняткову міцність тканини. Існує легенда, що такий експеримент дійсно був проведений засновниками компанії Levi's з метою реклами. Досі ніхто не спробував підтвердити або спростувати правдивість цієї історії, та дане зображення назавжди залишилося на шкіряній етикетці Levi's. У кінці 1950-тих для зниження витрат замість шкіри для виробництва етикетки стали використовувати міцний гнучкий картон.

Сучасні етикетки для джинсів

До речі, виготовлення фірмових етикеток, етикеток по догляду, ярликів та шкіряних лейблів займає не малий обсяг виробництва у виробника Лівайсів. Це дуже важливо для Levi's, тому етикетка для компанії стала своєрідним символом якості.

Щоб підібрати якісні етикетки по догляду для сучасного джинсового одягу потрібно враховувати чимало факторів, таких як надійність матеріалу для етикетки, стійкість фарби для неї, та найголовніше — способи обробки джинсових виробів на виробництві.

Підбираючи етикетки для джинсових виробів чи інших виробів, що підлягаю аналогічній обробці, наші спеціалісти рекомендують звернути увагу на спеціальний тип стрічок для виготовлення етикеток — поліестр «Stone Wash». Поліестер «Stone Wash» - спеціальний тип поліестрової стрічки, що використовується для виробництва етикеток по догляду за одягом, який піддається пранню типу Stone Washing, промисловому (Industrial) пранню, обробці різними хімічними реактивами, а також передбачає високо температурну обробку та промислове фарбування виробів у виробничому циклі.
Етикетки з поліестеру «Stone Wash» витримують всі описані вище технологічні процеси виробництва при цьому на 100% зберігають свою інформаційну функцію, практично не змінюють колір своєї основи і не вбирають у свою структуру шкідливі хімічні речовини, що використовуються при обробці виробів.

Виробники джинсів Levi's мають за ціль звернути увагу володарів джинсів на проблеми екології Землі, тому на джинсових етикетках по догляду вони розмістили наступний текст:

Етикетки по догляду для збереження нашої планети

• прати рідше
• прати в холодній воді
• сушити в розгорнутому вигляді (що б менше прасувати)
• зробіть вклад в добре діло

Жду Ваши комментарии и отзывы!

С уважением,
Евгений Компанец
маркетолог ЧП "АЛЬТАИР"
www.altair.net.ua

Присоединяйтесь к нам:

Facebook

Google+

Вконтакте

Mail.ru

Foursquare

Odnoklassniki

Linkedin

Pinterest

День работника легкой промышленности Украины!

Коллектив компании "АЛЬТАИР" поздравляет наших коллег и партнеров с наступающим Днем работника легкой промышленности!

Справка:
«День працівників легкої промисловості України» - національне професійне свято, яке відзначається в Україні працівниками легкої промисловості щорічно у другу неділю червня.

Це свято, що існує вже більше 30 років та було засновано указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 жовтня 1980 року «Про святкові і пам'ятні дні».

«День працівників легкої промисловості України» отримав статус офіційного державного професійного свята України 9 червня 1994 року. Тоді в Києві перший президент України Леонід Макарович Кравчук «на підтримку ініціативи працівників підприємств і організацій легкої промисловості України», підписав Указ N 285/94 «Про день працівників легкої промисловості України», що наказував відзначати це свято також в другу неділю червня.

Разом з Україною, щорічно, у другу неділю червня, «День працівників легкої промисловості» відзначають Білорусія та Росія.

Легка промисловість одна з провідних галузей народного господарства України, яка включає 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, що має задовольняти потреби суспільства в товарах народного споживання і промислового призначення та сприяти поліпшенню якості життя населення країни. У той же час, легка промисловість пов'язана з багатьма суміжними галузями та обслуговує увесь господарський комплекс країни.

Легка промисловість України історично має потужний потенціал. У галузі працює понад 10 тисяч підприємств, з них: у текстильній промисловості - 2,5 тисячі, виробництві готового одягу та хутра - 6 тисяч, виробництві шкіри та шкіряного взуття - 1,5 тисячі.

Цей день - професійне свято працівників і ветеранів легкої промисловості. Саме завдяки їм населення країни і зарубіжжя має можливість купувати якісну продукцію українського виробництва. Адже сьогодні підприємства легкої промисловості, постійно удосконалюють технологію виробництва, розширюють асортимент і покращують якість своєї продукції.

Сьогодні велика кількість підприємств України працює за так званою «давальницькою схемою» за замовленнями закордонних партнерів, активно співпрацюють з відомими світовими брендами. Багато наших співгромадян, які відвідують торговельні центри інших країн світу, мають можливість придбати речі, які були вироблені на території України. На даних виробах відомих брендів присутні етикетки, на яких часто можна знайти напис «Made in Ukraine». Ці три слова говорять багато про що, а саме про довіру і визнання Легкої промисловості України, як надійного і стабільного партнера в країнах Європи та Америки!

с уважением, Евгений

маркетолог ЧП "АЛЬТАИР"

http://www.altair.net.ua/

Присоединяйтесь к нам:

Facebook

Google+

Вконтакте

Mail.ru

Foursquare

Odnoklassniki

Linkedin

Pinterest